Гучно ллється волі пісня, —
То Донецький полк іде,
Завжди ворога він тисне,
Не спиняється ніде.

Ми відплатим за образи,
За нужду, за кров, за гніт.
Вийшли ми із шахт Донбасу,
Щоб звільнити цілий світ.

Знає польська біла зграя,
Що таке Донецький полк,
І по цей день пам’ятає
Наш твердий, нестримний крок.

Пам’ятають добре всюди
Славу нашого бійця,
Пан Петлюра не забуде
Шаблю грізного донця.

Ми розбили вже окови,
Ворогів ми спиним сказ,
Прапор наш, залитий кров’ю,
Не одбить нікому в нас.

Хай же знає біла зграя —
І банкіри, і панки,
Що давно на них чекає
Смерть від нашої руки.