Дівчинонька по гриби ходила,
В зеленому гаю заблудила. (Двічі)

Приблудила к зеленому дубу, —
Ой тут же я ночувати буду. (Двічі)

Я ж думала, що дуб зелененький,
Коли бачу — козак молоденький. (Двічі)

І сказала: «Козаче-гультяю,
Виведь мене з зеленого гаю. (Двічі)

Виведь мене з зеленого гаю,
Я ж молода дороги не знаю». (Двічі)

А я бідна дороги не знаю, Під цим дубом ночувати маю (Двічі)

Коли б дівка дороги не знала,
Вона б мене гультяєм не звала. (Двічі)

А сказала б: «Козаче соколю,
Виведь мене з зеленого бору. (Двічі)

Виведь мене із темного бору
Та й проведи до самого двору». (Двічі)