— Дівчинонько-чарівниченько,
Причарувала моє личенько.

— Бодай ти так знав з сіней до хати,
Як я знаю чим чарувати.

Бодай ти так знав, що за неділя,
Як я знаю на чари зілля.

В мене чароньки — чорні брівоньки,
В мене принада — сама молода.

Мої чароньки напоготові —
Біле личенько, чорнії брови.

Якби я мала малярі свої,
То б намалювала милого собі.

Намалювала б на кінці стола,
Дивилася б як на сокола.

Намалювала б на піддашечку,
Дивилася б я як на пташечку.

Намалювала б на тім кухличку,
На тім кухличку, що я вмиваюсь.

Намалювала б на тім рушничку,
На тім рушничку, що я втираюсь.

Намалювала б на стіні тій,
Що лягать спати мені молодій.