Українські народні пісні

ДА СКРИПЛЯТЬ МОЇ ВОРІТЕЧКА НА МОРОЗ, НА МОРОЗ
Українська народна пісня

Да скриплять мої ворітечка на мороз, на мороз,
Горить моє біле лице, либонь буде дощ, дощ.
Нанімай, Лексієчку, холодок, холодок,
Щоб не загорів у Настусі панянський видок.
— Ой не буду нанімати, нехай загоряє.
— Ой десь мого Лексієчка да дома немає.

Походження та примітки

Да скриплять мої ворітечка на мороз, на мороз. БФ-1, арк. 94, № 75. (БФ-1 — рукописний збірник народних пісень, записаних Федором Бодянським (без заголовка), що зберігається у Велеснівському етнографічно-меморіальному музеї В. Гнатюка; од. зб. 250). До наших днів дійшла також і копія В. Гнатюка із записів Ф. Бодянського, де на 57 аркуші під 75 номером наведена вищезазначена пісня. (ІМФЕ, ф. 28-3, од. зб. 35).

Співають, як грядки полють. — Примітка Ф. Бодянського.

Подано за виданням: Українські народні пісні в записах Осипа та Федора Бодянських. — К. : Наукова думка, 1978. — 328 с. — С. 66.