Да сухий дуб аж палає,
Да на наше місто полум’ячко
Під Вівдосине віконечко.
Аж там Вівдося полотно слала,
З своїм Хведорком розмовляла:
— Мій Хведорочку, мій голубочку,
Ой як підеш в теє військо служить,
Да закривай біле личко од вітроньку
І чорнії брови од полум’ячка,
Щоб твій видок не загорів,
Чорних брівок не посмалив.