Десь поїхав син, гей,
На Дальній Східний край...
«Прощай, комунари,
Матінко стара!»
Десь поїхав син, гей,
Та й листа нема,
У садочку мати
Рученьки лама...
«Не журися, мати, гей, —
Колектив сказав, —
Ми тебе доглянем,
Як синочок сам!»
«Ой спасибі ж вам, гей,
Добре з вами жить;
Мій син на чужині
Неживий лежить»,
Не сніги ідуть,
Не пурга шумить —
З Далекого Сходу
Вісточка летить.
Прилетів той лист, гей,
Як весняний птах:
«Я здоровий, мамо,
Хоч і був в боях!»