Десь у тебе ти, Наталко, (Двічі)
Кам’янеє серденько,

Що ти сидиш, не заплачеш, (Двічі)
Десь ти неньки не жалуєш.

— Мене ненька не жалує, (Двічі)
Молодую заміж дає.

Молодую заміж дає, (Двічі)
Світ мені зав’язує

Білою хустиною (Двічі)
З людською дитиною.