Дивлюся, аж світає,
Край неба палає,
Соловейко в темнім гаї
Сонце зострічає.
Соловейко в темнім гаї
Сонце зострічає.

Тихесенько вітер віє,
Степи, лани мріють,
Між ярами над ставами
Верби зеленіють.
Між ярами над ставами
Верби зеленіють.

Сади рясні похилились,
Тополі по волі
Стоять собі мов сторожа,
Розмовляють з полем.
Стоять собі мов сторожа,
Розмовляють з полем.

І все то те, вся країна,
Повита красою,
Зеленіє, вмивається
Дрібною росою,
Зеленіє, вмивається
Дрібною росою,

Споконвіку вмивається,
Сонце зострічає...
І нема тому почину,
І краю немає!
І нема тому почину,
І краю немає!