Українські народні пісні

ДО ВДОВИЦІ Я ХОДИВ
Українська народна пісня

До вдовиці я ходив,
Подаруночки носив:
Носив сало і пшеницю,
Кукурудзу, чечевицю,
І качата, і гусята,
Поросята і ягнята,
Носив таки грошенята;
А раз таке теля припер,
Поки доніс, чуть я не вмер!
Іще к тому носив мак,
Ось воно було як!
А вона мені змінила
Да другого полюбила.
Отепер я гукатиму,
На все село кричатиму:
— Верни сало і пшеницю,
Кукурудзу й чечевицю,
І верни теє теля,
Що я приніс відтіля,
І верни мені той мак,
Ось тепер тобі як!
Верни мені усе ціле,
Верни теє, що ти з’їла.

Походження та примітки

ДО ВДОВИЦІ Я ХОДИВ. Б.

Запис. О. Малинка від кобзаря Семена Власка з с. Кудровка Сосницького повіту на Чернігівщині.

«Первісне громадянство», 1929, ч. 1, сторінка 121.

Вперше ця пісня з’явилася друком в «Збирныку творив» М. Л. Кропивницького в 1880-х роках з приміткою «Невідомого автора, мною дороблена і на музику положена».

Джерело

Тематичні розділи

  • Жартівливі пісні
  • Родинно-побутові пісні
  • Кумівство. Кум і кума. Весела вдовиця