Українські народні пісні

ДОРОЖЕНЬКА ВБИТА, ДОРОЖЕНЬКА ПРОСТА, І КІНЬ ВОРОНИЙ СПОТИКАЄТЬСЯ
Українська народна пісня

— Дороженька вбита, дороженька проста, і кінь вороний спотикається,
Ой десь мене, да милії браття, да милая сподівається!
— Ой не бий же коня да у головоньку, да не буде спотикаться,
Не обезпечай, козаче, дівчини, то не буде й сподіваться!
Вдаривши коня по головоньці, то кінь вороний спотикається,
Обезпечивши молоду дівчину, то тим вона сподівається!

Походження та примітки

Дороженька вбита, дороженька проста, і кінь вороний спотикається. Записано від М. Зінчихи. БФ-2, арк. 50, № 70. (БФ-2 — «Наські українські саги або малоросійські пісні, зобрані запорожцем Федором Горкавенком-Мєським». ІМФЕ, ф. 1-5, од. зб. 406). БФ-3, арк. 39, № 70. (БФ-3 — копія БФ-2. ІМФЕ, ф. 29, од. зб. 43). БО, од. зб. 186, арк. 62 зв. (БО — автографи записів і списків народних пісень Осипа Бодянського, що зберігаються у відділі рукописів Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка АН України, ф. 99).

Подано за виданням: Українські народні пісні в записах Осипа та Федора Бодянських. — К.: Наукова думка, 1978. — 328 с. — С. 92.