З того часу, як женився,
Я ніколи не журився.
За Тетяну рубля дав,
Бо Тетяну сподобав,
За Марусю п’ятака,
Бо Маруся не така.

— Ой піду я до пана
Позивати Івана.
Ой чим же я не така,
Що за мене п’ятака?
Ой чим же я не така,
Що за мене п’ятака?