Зібралися всі бурлаки
До рідної хати...
Тут нам мило, тут нам любо
Журби заспівати.
Тут нам мило, тут нам любо
Журби заспівати.

Ти, царице Катерино,
Що ти наробила!
Край веселий, гай зелений
Панам роздарила!
Край веселий, гай зелений
Панам роздарила!

Багатому розпродала
Від краю до краю,
А бідному зоставила
Те, де поховають.
А бідному зоставила
Те, де поховають.

Бо цариця Катерина
Добре в карти грала,
Вона наше усе добро
Та й попрогравала.
Вона наше усе добро
Та й попрогравала.

А ти, графе, ти, Потоцький,
Розпроклятий сину,
Занапастив свою Польщу
Та взяв Україну!
Занапастив свою Польщу
Та взяв Україну!

Думав, було, на Вкраїні
Щоб королем стати!
Пропадеш ти сам тепер,
Та ще й твоя мати!
Пропадеш ти сам тепер,
Та ще й твоя мати!

Зібралися всі бурлаки
До рідної хати:
«Тут нам мило,
Тут нам любо
Журби заспівати.
Тут нам мило,
Тут нам любо
Журби заспівати.

Ти, царице Катерино,
Що ж ти наробила?
Край веселий, степ широкий
Панам роздарила!
Що ж ти наробила?
Край веселий, степ широкий
Панам роздарила!

Багатому роздарила
Від краю до краю,
А бідному заставила
Там, де поховають.
Від краю до краю,
А бідному заставила
Там, де поховають.

Ти, царице Катерино,
Змилуйся над нами,
Верни нашу Україну
З рідними степами!
Змилуйся над нами,
Верни нашу Україну
З рідними степами!

Грай же котрий на бандуру —
Сумно так сидіти.
Що діється на Вкраїні,
Ой, чиї ж ми діти?
Сумно так сидіти.
Що діється на Вкраїні,
Ой, чиї ж ми діти?»

Зібралися всі бурлаки
До рідної хати:
Тут нам мило, тут нам любо
З журби заспівати!
Ти, царице Катерино,
Що ти наробила?
Край веселий, край зелений
Панам роздарила!
Багатому розпродала
Від краю до краю,
А бідному зоставила
Те, де поховають,
Бо цариця Катерина
Добре в карти грала,
Вона наше усе добро
Та й попрогравала.
А ти, графе, ти, Потоцький,
Розпроклятий сину,
Занапастив свою Польщу
Та взяв Україну.
Думав було, на Вкраїні
Щоб королем стати,
Пропадеш ти тепер сам
Та ще й твоя мати!
Грай же котрий на сопілку, —
Сумно так сидіти.
Що діється тепер в світі
Да чиї ж ми діти.