Зійшло сонце осіннєє,
Вітри зашуміли,
Лани наші колгоспнії
Житом зеленіли.

Зеленіли лани житом,
Аж хвиля вставала,
А по всій по Батьківщині
Вістка пролунала.

По радіо сам Молотов
Урочисто мовив,
Щоб полки товариш маршал
До бою готовив.

Що полки червоні підуть,
Будуть визволяти
Братів наших, що за Збручем
Страждали від шляхти.

Загуділи грізні танки.
Заіржали коні, —
То бійців колони дружні
Ішли у походи.

То із міста Проскурова
Кіннота летіла,
Аж у польського мосьпанства
Голова зомліла.

Як ударили гармати
Та по всьому фронту,
Ой тікали ж вражі пани
Із свойого форту.

Ой тікали без оглядки,
Як миші з стодоли,
Розгубили по дорозі
Шляпи й парасолі.

Коли славнії герої
В Тернопіль вступали,
Тоді пани і підпанки
Зі Львова тікали.

А тепер брати за Збручем
Вільно себе мають.
Нашу Армію Червону
Славлять-прославляють.