Українські народні пісні

ЗА ГОРОДЕЙКИ, ЗА ВОРОТЕЙКИ
Українська народна пісня

За городейки, за воротейки,

Приспів:

Зорейко! ясна зорейко,
Не заходи ж ти ранейко!

Ой тамой лежить здавна стежейка.
Над’їхав нею красний молодець,
Красний молодець, премудрий стрілець.
Перейняла го красна панянка,
Красна панянка чом Марисенька.
Взяла конейка за поводойки,
А молодчика за білу ручку.
Взяла конейка а до стаєнки,
А молодчика а до світлойки.
Дала конику жовтого вівса,
А молодчику пшенична хліба.
Дала конику з Дунаю води,
А молодчику зелена вина.

Походження та примітки

ЗА ГОРОДЕЙКИ, ЗА ВОРОТЕЙКИ.

Запис: в 1830-х роках;

Збірка Івана Вагилевича, ч. 113.

Колядки і щедрівки, зібрав Володимир Гнатюк, т. І (Колядки господарю і господині) — «Етнографічний збірник», т. XXXV, Львів, 1914; т. II (Колядки парубкові, дівчині, жартівливі, пародії та ін. ) — «Етнографічний збірник», т. XXXVI, Львів, 1914, стор. 254.

Джерело

  • Колядки та щедрівки. Зимова обрядова поезія трудового року. Київ. Наукова думка. 1965. Упорядники О. І. Дей (тексти), А. І. Гуменюк (мелодії). Відповідальний редактор М. Т. Рильський. 804 с.

Тематичні розділи

  • Дівчина гостинно зустрічає молодця
  • Колядки та щедрівки дівчині
  • Календарно-обрядові пісні