За городом квітки в’ються,
За Наталку хлопці б’ються.
Тарас каже: «Моя буде»,
Опанас каже: «Візьмуть люде,
Таки Наталка моя буде.
Люблю Наталку — паненочку,
Куплю Наталці сукеночку.
А я Наталку вірно люблю,
А я Наталці сукню куплю...» Пішов
Тарас до крамнички,
Купив Наталці черевички,
Черевички на підковах
— Гуляй, Наталко, чорноброва!
Черевички з підковками
— Гуляй, Наталко, між дівками!