Українські народні пісні

ЗА ГОРОДОМ ТА РОЗМАРОЧКА

За городом та розмарочка, (Двічі)
Нам Наталка не товаришка.

Вже Наталку та возьмуть люди, (Двічі)
Вже з Наталки господиня буде.

Бо вже вона товариша має, (Двічі)
Вона із ним та і розмовляє.

Вона із ним та і розмовляє, (Двічі)
А нас уже та і не приймає.

Не дає нам ні їсти, ні пити, (Двічі)
Не хоче до нас та і говорити.

— Ой ти, Миколо, горіховий цвіте! (Двічі)
Пусти мене межи людські діти.

Ой вийду я за нові ворота, (Двічі)
Здибаюся із товаришкою.

Здибалася та й розплакалася, (Двічі)
Якби можна, то розсваталася.

Якби можна, то б розвелася, (Двічі)
У кісоньки та й заплелася.

Квіточками заквітчалася, (Двічі)
З парубками нагулялася б.

Нагулялась до охотоньки, (Двічі)
До останньої та й суботоньки.

Походження та примітки

За городом та розмарочка. Відділ фондів ІМФЕ, ф. 31-2, арк. 163, зв.

Мелодія НЕНЬКО МОЯ ТА РІДНЕНЬКАЯ

Варіант 1-го рядка: «За городом зацвіла гречка».

Джерело

Тематичні розділи

  • Прощання молодої з батьками, з рідним домом
  • Весільні пісні
  • Календарно-обрядові пісні