За городом та розмарочка, (Двічі)
Нам Наталка не товаришка.

Вже Наталку та возьмуть люди, (Двічі)
Вже з Наталки господиня буде.

Бо вже вона товариша має, (Двічі)
Вона із ним та і розмовляє.

Вона із ним та і розмовляє, (Двічі)
А нас уже та і не приймає.

Не дає нам ні їсти, ні пити, (Двічі)
Не хоче до нас та і говорити.

— Ой ти, Миколо, горіховий цвіте! (Двічі)
Пусти мене межи людські діти.

Ой вийду я за нові ворота, (Двічі)
Здибаюся із товаришкою.

Здибалася та й розплакалася, (Двічі)
Якби можна, то розсваталася.

Якби можна, то б розвелася, (Двічі)
У кісоньки та й заплелася.

Квіточками заквітчалася, (Двічі)
З парубками нагулялася б.

Нагулялась до охотоньки, (Двічі)
До останньої та й суботоньки.