Українські народні пісні

ЗА ГОРОЮ НЕ ДЗВІН ДЗВОНИТЬ
Українська народна пісня

За горою не дзвін дзвонить,
Не дзвін дзвонить, місяць сходить.
А на новій стайні огонь сяє,
Там Грицуненько коника сідлає,
Єму матенька свічечки тримає,
Свічечки тримає і єго питає:
— Куди ж поїдем, мій синоньку,
Мій синоньку Грицуноньку?
— Поїду, матінко, на Україноньку
Собі по дівоньку, вам по невістоньку.
Там дівонька багатая,
В будень ходить у блаваті,
А в суботоньку в оксамиті,
А в неділеньку в щирім злоті.

Походження та примітки

ЗА ГОРОЮ НЕ ДЗВІН ДЗВОНИТЬ.

Запис: в 1820-х роках. Збірка Зоріана Яковича Доленги-Ходаковського, ч. 734.

Колядки і щедрівки, зібрав Володимир Гнатюк, т. І (Колядки господарю і господині) — «Етнографічний збірник», т. XXXV, Львів, 1914; т. II (Колядки парубкові, дівчині, жартівливі, пародії та ін. ) — «Етнографічний збірник», т. XXXVI, Львів, 1914, стор. 121.

Джерело

  • Колядки та щедрівки. Зимова обрядова поезія трудового року. Київ. Наукова думка. 1965. Упорядники О. І. Дей (тексти), А. І. Гуменюк (мелодії). Відповідальний редактор М. Т. Рильський. 804 с.

Тематичні розділи

  • Батьки проводжають сина за невісткою
  • Колядки та щедрівки парубкові
  • Календарно-обрядові пісні