Козак:

За Німан іду! Гей, коню мій, коню,
Заграй підо мною! Дівчино, прощай!

Дівчина:

За Німан ідеш, мене покидаєш!
Чого ти там, милий, чого там шукаєш?
Хіба тобі, милий, чужа сторона
Рідніша, миліша своєї вона? (Двічі)

Козак:

Іду я туди, де роблять на диво
Червонеє пиво з крові супостат!

Дівчина:

Хіба ж його, милий, схотів ти напиться,
Хіба ж ти зо мною схотів розлучиться?
Іспий мої сльози, іспий мою кров,
Та тільки не кидай за вірну любов! (Двічі)

Козак:

Як ворон до тебе в віконце закряче,
З-за моря прискаче козаченько твій!

Дівчина:

Як явір зелений головоньку склоне.
Зозуля кукукне, діброва застогне,
Твій кінь під тобою спіткнеться, здригне,
Тоді вже, мій милий, не буде мене! (Двічі)

Козак:

Як явір зелений головоньку склоне,
Зозуля кукукне, діброва застогне,
Мій кінь підо мною спіткнеться, здригне,
Тоді, моя мила, не буде мене! (Двічі)