За нашою слободою, (Двічі)
Гей, гей, родить жито з лободою

Родить жито з лободою, (Двічі)
Гей, гей, а пшениця з кукільом.

Там дівчина жито жала, (Двічі)
Гей, гей, малі снопики в’язала.

Іде козак дорогою, (Двічі)
Гей, гей, веде коня за собою.

— Помагайбі тобі, женче, (Двічі)
Гей, гей, здоров, здоров, козак-серце!

Вв’язав коня до калини, (Двічі)
Гей, гей, сам ліг спати край могили.

Десь узялась дівчинонька, (Двічі)
Гей, гей, та вирвала травиченьку.

Та вирвала травиченьку, (Двічі)
Гей, гей, та вмочила в криниченьку.

Та вмочила в криниченьку, (Двічі)
Гей, гей, та вдарила по личеньку.

— Вставай, козак, годі спати, (Двічі)
Гей, гей, бо вже коня не видати.

Прийшли турки з татарами, (Двічі)
Гей, гей, взяли коня з поводами.

— Коня взяли, то кінь буде, (Двічі)
Гей, гей, а дівчини жалко буде.

Дівчиноньки жалко буде, (Двічі)
Гей, гей, возьмуть її чужі люди.