За тучами, за хмарами
Сонечко не сходить,
За лихими ворогами
Милий не приходить.

Ой ви хмари, ой ви тучі,
Розійдіться грізно,
Прийди милий, чорнобривий,
Хоч не рано, пізно.

Привикайте, карі очі,
Самі ночувати,
Десь поїхав мій миленький,
Іншої шукати.

Він другої та й не знайде,
До мене вернеться,
А у мене, молодої,
Серденько заб’ється.

За тучами, за хмарами
Сонечко не сходить,—
За лихими ворогами
Милий мій не ходить.
За лихими ворогами
Милий мій не ходить.

Гей, ви, тучі, ви, грізнії,
Розійдітесь різно,
Прибудь, милий, чорнобривий,
Хоч не рано, пізно!
Прибудь, милий, чорнобривий,
Хоч не рано, пізно!

Привикайте, карі очі,
Самі ночувати,
Бо поїхав мій миленький
У поле орати.
Бо поїхав мій миленький
У поле орати.

Бодай воли живі були,
А щоб плуг зламався,
Щоб мій милий, чорнобривий
Додому пригнався!
Щоб мій милий, чорнобривий
Додому пригнався!

За тучами, за хмарами
Сонечко не сходить.
За лихими ворогами
Мій милий не ходить.
За лихими ворогами
Мій милий не ходить.

Гей, ви, тучі, ви грізнії,
Розійдіться різно.
Прибудь милий, чорнобривий
Не рано, не пізно!
Прибудь милий, чорнобривий
Не рано, не пізно!

Привикайте, карі очі,
Самі ночувати,
Бо поїхав мій миленький
У поле орати.
Бо поїхав мій миленький
У поле орати.

Бодай воли живі були,
А плуг поламався,—
Щоб мій милий чорнобривий
Додому пригнався!
Щоб мій милий чорнобривий
До дому пригнався!