Українські народні пісні

ЗАБІЛІЛИ СНІГИ
Українська народна пісня

Забіліли сніги,
Забіліли білі,
Ще й дібровонька,
Та ще й дібровонька.

Заболіло тіло
Бурлацькеє біле
Ще й головонька,
Та ще й головонька.

Ніхто не заплаче
По білому тілу,
По бурлацькому,
Та й по бурлацькому:

Ні отець, ні мати,
Ні брат, ні сестриця,
Ні жона його,
Та й ні жона його.

Ой тільки заплаче
По білому тілу
Товариш його,
Та й товариш його.

«Прости мене, брате,
Вірний товаришу,
Може, я й умру,
Та й, може, я умру.

Зроби мені, брате,
Вірний товаришу,
З клен-древа труну,
Та й з клен-древа труну.

Поховай мене, брате,
Вірний товаришу,
В вишневім саду,
Та й в вишневім саду.

В вишневім садочку,
На жовтім пісочку,
Під рябиною,
Та й під рябиною.

Рости, рости, древо,
Тонкеє, високе,
Кучерявеє,
Та й кучерявеє.

Та й розпусти гілля
З верху до коріння,
Лист додолоньку,
Та й лист додолоньку.

Покрий теє тіло
Бурлацькеє біле
Ще й головоньку,
Та ще й головоньку.

А щоб теє тіло
Бурлацькеє біле
Та й не чорніло,
Та й не чорніло;

Од ясного сонця,
Од буйного вітру
Та й не марніло,
Та й не марніло».

Походження та примітки

Українські пісні з голосами. Видав Данило Каменецький. СПб., 1861., с. 13-16.