Українські народні пісні

Зайчик

Хоровод

Дівчата стають в коло, взявшись за руки. Одна стає всередину і представляє зайчика. Дівчата з кола співають куплет за куплетом з приспівом, наказуючи зайчику по черзі вхопитися то за вуха, то за плечі і т. д., що він і виконує. Нарешті, велять йому скакати і наздоганяти обрану дівчину. При цьому співачки розбігаються в усі сторони, а зайчик їх ловить. Спіймана стає на його місце в коло, і гра починається знову.

Приспів:

А нікуди зайчику ані виглянути,
А нікуди зайчику ані вискочити.

Зайчику, да за ушеньки.
Зайчику, да за пліченьки.
Зайчику, в сінця-колінця.
Зайчику, в м’ятки, в п’ятки.
Зайчику, в скочки, в бочки,
Скочком, бочком перевернися,
За городи, за турецькі,
За причепи, за німецькі.
Ой там, зайчику, скачи добре,
Ой там зайчику веселися;
На дівчину оглянися, обернися,
Котра люба, котра мила, обнімися.

Походження та примітки

ЗАЙЧИК (ЗАЇНЬКО).

А — записала С. Рокосовська у селі Юрківщина Звягельського повіту на Волині. «Zbiór wiadomości do antropologii krajowej», т. V, Краків, 1881; т. VIII, Краків, 1884; т. XI, Краків, 1887; т. XII, Краків, 1888», XI, сторінка 166 — 167.

Мелодія друкується за книгою «Укр. нар. танці», К., 1962, сторінка 103; дивіться також: «Веснянки, аранжував О. Кошиць», Київ — Лейпціг, 1921.

Джерело

Тематичні розділи

  • Веснянки та гаївки
  • Хороводи з іграми й танцями