Заслузький хліб добрий, завсігди вимовний:
Скільки разів вкусиш, заплакати мусиш. (Двічі)

Кілька разів вкраїш, питаються усі,
Питаються усі, чи ти його з’їси. (Двічі)

Ой не з’їм я в хаті, то з’їм за дверима,
Не раз обіллюся дрібними сльозима! (Двічі)