Зашуміла ліщинонька, (Двічі)
Заплакала дівчинонька.

Заплакала, затужила, (Двічі)
Нема того, що любила.

Нема його і не буде, (Двічі)
Відраяли його люди.

Відраяли, відсудили, (Двічі)
Щоб ми в парі не ходили.

А ми в парі ходить будем, (Двічі)
Як любились, так і будем.

Зашуміла ліщинонька, (Двічі)
Заплакала дівчинонька.

Заплакала, зажурила — (Двічі)
Нема того, що любила.

Нема його і не буде — (Двічі)
Розлучили злії люди.

Розлучили, розсудили, (Двічі)
Щоб ми в парі не ходили.

А ми в парі ходить будем, (Двічі)
І друг друга любить будем!

Крикнув старий на малого: (Двічі)
— Сідлай коня вороного!

Та поїдем в чисте поле, (Двічі)
Там дівчина просо поле.

Просо поле, гречку в’яже (Двічі)
Козакові правду скаже.

— Скажи, скажи, дівча, правду, (Двічі)
Як не скажеш, — другу знайду!

— Скажу, скажу щиру правду — (Двічі)
Вірно люблю, ще й кохаю.

Вірно люблю, ще й кохаю, (Двічі)
Як не бачу, то вмираю!