Зеленіло в полі
Молодеє жито,
Поміж ним доріжка
Простяглася бита.
А по тій доріжці
Молодь йшла в поход
Та й на банду люту —
Визволять народ.
А під ними коні,
Ой да воронії,
Біля боків шаблі
Гострі та стальнії.
На дніпровських кручах,
Наче звір скажений,
На загін наш молодий
Налетів Зелений.
Став він бить, рубати,
У Дніпрі топляти,
А других — живими
Звелів закопати.
Як Зелений, кат лихий,
З юні не знущався, —
Комсомол наш бойовий,
Комсомол не здався.
Бились мужні комсомольці
Дружно і завзято, —
Більш не встануть душогубці
Й отаман їх клятий.
Та ж доріжка бита в полі
Бруком вже укрита;
На землі радянським людям
Стало вільно жити.