ЗОЗУЛЕНЬКО СИВА
Українська народна пісня
Зозуленько сива, де будеш кувала,
Ей, кедь єсь сой на бучку вершочок зламала?
Буду я си, буду на зеленой соснє,
Ей, закіль мі на бучку вершочок виросне.
Зозуленька кукат, моє серце пукат.
Ей, ма чого пукати, не є де бивати.
Турниця, Турниця, не піду за Гриця,
Ей, піду за Івана, буде з ня хрестянка.
Іванку, (Двічі) взяла вода лавку,
Ей, кади ми підеме по зелену травку.
Калиночку ламлю, березина гнеся.
Чужи жени люблю — своєй не хоче ся.
Вийду на горбочок, запискам в листочок,
Ей, познавай миленька, чий то голосочок.
Спознам тя, миленький, спознам тя по ходзе,
Ей, бо ти ходиш, як рибка по водзе.
Вийду на обору, стану на солому,
Ей, як го не любити, кед го виджу з дому.
Дівчинонько моя, лем ся не оддавай,
Ей, мому серденьку жалю не додавай.
Коничку мій сивий, буд же мі щасливий,
Ей, як піду на войну, жеби мя не вбили!
Широкий ярочок, я го перескочу,
Ей, червоні чежемки, я їх не замочу.
Широкий ярочок, бистра водичка,
Ей, чом мі не напоїш, миленька, коничка?
Я го не напою, бо я ся го бою,
Ей, бо то кінь неукий, вирве мі ся з руки.
Ей, ми з жнив ідеме, співати будеме.
Не бійтеся, хлопці, добрий рік настане,
Ей, за червене ябко дівчатко дістане.
За червене ябко, за фалаток грушки,
Ей, достане дівчатко і білі подушки.
Ей, не хочу, не хочу той богацкой дівки,
Бо богацка дівка не хоче робити,
Ей, нав’яже коралів, каже ся любити.
Хлопець я сой шварний, не боюся битки.
Ей, де ся хлопці биют, я за пец ся крию.
Хлопець я си, хлопець, маленька дитина,
Ей, скочу, перескочу багацького сина.
Хлопець я си, хлопець, годував мя отец,
Годувала матка, цісар доостатка.
Пискай, пташку, пискай в зеленій брезинє,
Ей, што мі Бог обіцяв — ниґда мя не мине!