Українські народні пісні

ЗРОДИЛИСЬ МИ ВЕЛИКОЇ ГОДИНИ
Українська народна пісня

Зродились ми великої години
З пожеж війни, із полум’я вогнів,
Плекав нас біль по втраті України,
Кормив нас гнів і злість на ворогів.

І ось ми йдем у бою життєвому —
Тверді, міцні, незламні, мов граніт,
Бо плач не дав свободи ще нікому,
А хто борець, той здобуває світ.

Не хочемо ні слави, ні заплати.
Заплатою нам — розкіш боротьби!
Солодше нам у бою умирати,
Ніж жити в путах, мов німі раби.

Доволі нам руїни і незгоди,
Не сміє брат на брата йти у бій!
Під синьо-жовтим прапором свободи
З’єднаєм весь великий нарід свій.

Велику правду — для усіх єдину,
Наш гордий клич народові несе!
Вітчизні ти будь вірний до загину,
Нам Україна вище понад усе!

Веде нас в бій борців упавших слава.
Для нас закон найвищий — то приказ:
«Соборна Українська держава —
Вільна й міцна, від Сяну по Кавказ».

Українська народна пісня ЗРОДИЛИСЬ МИ ВЕЛИКОЇ ГОДИНИ — ноти
ЗРОДИЛИСЬ МИ ВЕЛИКОЇ ГОДИНИ — ноти — українська народна пісня

Походження та примітки

Автор музики невідомий, слова написав Олесь Бабій у 1929 р. в Парижі. Олесь Бабій народився 17 березня 1897 р. в селі Середня Калуського району Івано-Франківської області. Вищу освіту здобув у Празі в 1924-1929 рр. У 1.922 р. разом з В. Бобинським, Р. Купчинським, Ю. Шкруляком організував групу поетів-символістів «Митуса». Брав активну участь в політичному і громадському житті, був учасником визвольних змагань, хорунжим УГА та співучасником пресової кватири Київської формації Січових Стрільців. У 1929 р. — учасник установчого конгресу ОУН, за що польський уряд засудив його на 4 роки ув’язнення. Йому належать поетичні збірки «Ненависть і любов» (1921), «Поезії» (1923 р.), «Перехрестя» (1930), «За щастя оманою» (1930), «Пожнив’я» (1939), повість «Перші стежки» (1937), «Дві сестри» (1938), «Останні» (1938), а також дослідження про М. Шашкевича, Ю. Федьковича, М. Федюшку (монографія Миколи Федюшка-Євшан (1930), Б. Антонича, В. Шекспіра).

З 1930 р. жив у Словаччині, Холмі, Німеччині, США. В еміграції створив поеми «Жнива» (1946), «Повстанці» (1956), видав збірку поезій «Світ і людина» (1947), був співробітником «Літературно-наукового вісника».

Помер Олесь Бабій 2 березня 1975 р. в м. Чикаго (США). Йому і належать вікопомні слова безсмертного гімну ОУН.

Записав, розшифрував народний варіант і обробив для хору Ростислав Кушнірук від учасниці визвольних змагань Степанюк Анісії Карлівни, 1926 р. н. , жительки с. Вичовки Демидівського району Рівненської області.

Джерело

  • За волю України. Антологія пісень національно-визвольних змагань. Упорядник Євген Гіщинський. — Луцьк: Видавництво «Волинська обласна друкарня», 2002. — 316 с.

Тематичні розділи

  • Повстанські пісні