Українські народні пісні

З’ЇЗДИВ Я КОНИКА, З’ЇЗДИВ Я ДРУГОГО
Українська народна пісня

— З’їздив я коника, з’їздив я другого,
Скажи, серце, правду, чи буде що з того,
Чи буде що з того, а чи ні —
Не суши серденька ти мені.
Чи буде що з того, а чи ні —
Не суши серденька ти мені.

— Я ж тобі казала і твоєму роду:
Не їзди до мене, не роби заходу —
Ой бо я роду бідного,
Не маю посагу жадного.
Ой бо я роду бідного,
Не маю посагу жадного.

— Бачить теє господь з високого неба,
Що мені посагу не конечне треба:
Ти ж мені посаг самая,
Як на небі зоря ясная.
Ти ж мені посаг самая,
Як на небі зоря ясная.

— Ой тепер ти кажеш, що я зоря ясна,
А потім ти скажеш: долейко нещасна!
Хоч ти не скажеш, то мати:
«Було убогої не брати».
Хоч мати не скаже, то сестра:
«Небагацько ж ти нам принесла!»

Ой іще не вспіє мила захоріти,
Вже стане милейкий рученьки зносити:
«Забери, боже, першую,
А я собі візьму іншую!»
«Забери, боже, першую,
А я собі візьму іншую!»

— Скарай мене, боже, на душі й на тілі,
Скоро я помислю о такому ділі.
Скарай мене, боже, на душі,
Скоро я помислю о інші.
Скарай мене, боже, на душі,
Скоро я помислю о інші.

Ой дай же нам, боже, на рушничку стати,
Тоді не розлучить ні отець, ні мати,
Ані чужая чужина,
Коли судилася дружина.
Ані чужая чужина,
Коли судилася дружина.

Українська народна пісня З’ЇЗДИВ Я КОНИКА, З’ЇЗДИВ Я ДРУГОГО — ноти
З’ЇЗДИВ Я КОНИКА, З’ЇЗДИВ Я ДРУГОГО — ноти — українська народна пісня

Походження та примітки

Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. — К.: Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 349 — 351.