З-понад Прип’яті та Бугу,
З-понад Ясельди й Піни
Поліщук у сорок другім
Встав на захист Вітчизни.

Проти тих, що не питавши,
Йшли від хліба визволять:
Як брунатих, так і «старших» —
Ляха, шваба, москаля.

Встав, як лицар загадковий,
Мужньо з крісом в повний ріст!
— Геть, брунаті і червоні,
З рідних наших сіл і міст.

Ми тут батьківці від віку
Боліт, борів і полів!
І не хочем тут опіки
Ні ляхів, ні москалів.

Так вперед, вперед до злуки,
Всі у лави як один,
Любосвітові онуки
Із тризубом золотим.

Хай живе нам Україна —
Пісні й волі сторона,
Від Гайнівки — по Дон Синій,
А з Кубані — по Дунай.