Й а з гори, з долу вітер леліє,
Вітер леліє, Дунай висуше,
Дунай висуше і заростає,
І заростає зілльом-рокитьом.
Там оленятко а й забігає,
Зілля рокитя а й іспасає.
На тім олені сімдесят рогів,
А в сімдесятім ясна свічойка.
А там дівчина, ґречная панна,
Ґречная панна на йм’я Гануся,
Шитійко шила і вишивала,
І вишивала три кошулейки.
Єдну би дати свому татові,
Другу би дати свої матінці,
Третю би дати свому милому.
Дати би, дати, ніким післати.
Післала би я близьков сусідов,
Близька сусіда клеветішейка,
Себе вщебече, мене вклевече.
Ци сором, ци два, понесу сама.