Українські народні пісні

КАРПАТИ, КАРПАТИ, ВЕЛИКІЇ ГОРИ
Українська народна пісня

Карпати, Карпати,
Великії гори,
Ой бодай би вас, Карпати,
Затопило море!
Море затопило,
Хвилями розмило,
І солдатське біле тіло
Та й оживило.
Солдате-москалю,
Де ти почиваєш,
За родиною своєю
Чи ти не скучаєш?
Ой не скучав,
Ще й скучати не буду,
Ох, я ж того Перемишля
Повік не забуду!
Ой я ж його не забуду,
Не забуде й братство,
Що по світу розлетілось,
Немов теє птаство.
Ой ти, орле, птах великий,
Високо літаєш,
В бурі злії, в вітри буйні
На горі сідаєш;
В бурі злії, в вітри буйні
На горі сідаєш,
На неправду ту велику
Давно ти зглядаєш.
Ой злети ж ти на ті гори.
Подай клич ти братству,
Хай за правду підійметься
В околишніх царствах!

Походження та примітки

КАРПАТИ, КАРПАТИ, ВЕЛИКІЇ ГОРИ.

Записано в 1926 р. в с. Купище, Коростенського району, Житомирської обл. Друкується за зб. «Українські думи та історичні пісні», стор. 161.

Пісня зображує революційні настрої солдатів, зокрема Південно-Західного фронту. Погано озброєні російські війська змушені були відступити з Карпат і залишити Перемишль, який було взято з великими втратами. Звідси в пісні і згадування Перемишля («Ой, я ж того Перемишля повік не забуду»).

Джерело

Тематичні розділи

  • Історичні пісні
  • Світова імперіалістична війна 1914—1918 років. Переддень жовтневої революції