Українські народні пісні

КАТЕРИНКО МОЯ
Українська народна пісня

— Катеринко моя,
Чорнобривко моя,
Скажи ж мені, Катеринко,
Звідки гості мала?
Скажи ж мені, Катеринко,
Звідки гості мала?

— Соловій — із Дубівця,
Його брат — із Чубранця,
А мій милий чорнобривий —
Таки з цього села.
А мій милий чорнобривий —
Таки з цього села.

— Катеринко моя,
Чорнобривко моя,
Скажи ж мені, Катеринко,
Що-сь їм їсти дала?
Скажи ж мені, Катеринко,
Що-сь їм їсти дала?

— Соловій їв курку,
Його брат їв гуску,
А мій милий чорнобривий
Таки собі качечку.
А мій милий чорнобривий
Таки собі качечку.

— Катеринко моя,
Чорнобривко моя,
Скажи мені, Катеринко,
Де-сь їх спати клала?
Скажи мені, Катеринко,
Де-сь їх спати клала?

— Соловій — в подушках,
Його брат — на дошках,
А мій милий чорнобривий
Таки в мене на ручках.
А мій милий чорнобривий
Таки в мене на ручках.

Українська народна пісня КАТЕРИНКО МОЯ — ноти
КАТЕРИНКО МОЯ — ноти — українська народна пісня

Походження та примітки

КАТЕРИНКО МОЯ. Е.

Запис. 1959 р. в селі Шипинці Кіцманського району Чернівецької області від К. Бойчука.

«Буковинські народні пісні. Упорядкування, вступна стаття та примітки Л. Ященка», К., 1963, сторінка 498 (з мелодією).

В підзаголовку до варіанту Б (МАРУСЕНЬКО-СЕРДЕНЬКО) цієї пісні позначено «запорізька». Але в своїй основі це, очевидно, давня ігрова хороводна веснянка. Про це свідчать деякі моменти у варіантах з Галичини. В одному з варіантів оспівуються такі постаті алегорично-веснянкового характеру, як кострубачок, соловей:

Єден бив соловій,
Другий був єго брат,
Кострубачок-неборачок
На остаток прийшов.

(«Записки Наукового товариства ім. Шевченка», Львів, 1892-1938, 1899, т. 29, сторінка 176).

Варіанти розходяться між собою в іменах героїнь («Марусю-серденько», «Гандзуненько-серденько»), в назвах міст, звідки прибули гості, і найменуванні самих гостей (найстійкіша постать — Михайло-придибайло).

Наприклад:

Качур Мацько з Самбора,
А музика зо Стрия,
А Михайло-придибайло,
Мому серцю сподобайло,
З самої Відні.

(Відділ рукописів Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії наук УРСР, фондІ. Франка, № 3, одиниця зберігання 824, арк. 14).

Був музика зо Львова,
Капельмейстер з Кракова,
А Михайло-задибайло,
Мому серцю сподобайло,
То був родом з Янова.

(Запис. І. Верхратський в кінці XIX ст., Центральний державний історичний архів. у Львові, ф. 3/309, оп. 1, спр. 1144, арк. 178—179).

Один з варіантів, записаний у Новій Ушиці А. В. Заблоцьким в 1870-х роках (Відділ фондів Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського Академії наук УРСР, фонд 1, одиниця зберігання 5, сторінка 43), розходиться з вар. В. щодо меню:

Гандзю ж моя, щебетушечко!
Скажи мені правду, моя душечко:
А що в тебе без мене гості їли?
— Іван свинину,
Кучерявий Мацько бичину,
А Михайло-придибайло,
Мому серцю сподобайло,
Курятину.

Варіанти

  • В. Варенцов, Сб. песен Самарского края, 1862
  • «Народные песни Галицкой и Угорской Руси, собранные Я. Ф. Головацким», ч. I—III, М., 1878 (ч. III має 1 і 2 відділи), III, сторінки 169, 180
  • Центральний державний історичний архів. у Львові, ф. 3/309, оп. 2, спр. 1144, арк. 170—179
  • Е. Романов, Белорусский сборник, т. I, К., 1885, сторінка 215, ч. 79
  • «Записки Наукового товариства ім. Шевченка», Львів, 1892-1938, 1899, т. 29, сторінка 172.

Джерело

Тематичні розділи

  • Жартівливі пісні
  • Родинно-побутові пісні
  • Нерівне подружжя. Подружня зрада
  • Легковажні жінки і чоловіки

КАТЕРИНКО МОЯ
Українська народна пісня

Українська народна пісня КАТЕРИНКО МОЯ — ноти
КАТЕРИНКО МОЯ — ноти — українська народна пісня