Українські народні пісні

Квітка

Речитатив після завивання «бороди»

Ізв’язана квітка
І завита борода.
Корень да солома,
Не знаю, з ким буде мова.
А ти, світ Ілля, сідай, де і я,
Не пали цієї квітки огнем,
А поливай її дощем
І освіщай її цим великим днем!
Роди, боже, на будущії года!
Кладу я цей хліб у полі
І на всякого долю.

Походження та примітки

КВІТКА.

Записала Л. Білошицька 1926 року у селі Косачівка, Остерського району, Чернігівської області Рукописний фонд Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР, фонд 1 — 6, одиниця зберігання 674, аркуш 211.

Джерело

Тематичні розділи

  • Жниварські пісні