Українські народні пісні

КОЗАЧЕНЬКУ, КУДИ ЙДЕШ
Українська народна пісня

«Козаченьку, куди йдеш?
Невже жалю не маєш?»
«Ой не плач же, дівчино, не журись
Та до мого серденька пригорнись».
«Ой не плач же, дівчино, не журись
Та до мого серденька пригорнись».

«Я без тебе загину,
Як ти підеш в чужину...»
«Ой не плач же, дівчино, не журись
Та до мого серденька пригорнись».
«Ой не плач же, дівчино, не журись
Та до мого серденька пригорнись».

«Чи тебе лихо жене?
Бачу — зрадиш ти мене».
«Я вернуся, серденько, восени,
Як упаде листячко з калини».
«Я вернуся, серденько, восени,
Як упаде листячко з калини».

Ждала дівка навісна —
Мина осінь і весна.
Нема, нема козаченька та й не чуть,
Злії воріженьки вже кують.
Нема, нема козаченька та й не чуть,
Злії воріженьки вже кують.

А як жито зацвіло,
Прийшла звістка у село:
«Не вертатись вже до тебе козаку —
Заснув в степу він, сердега, довіку...»
«Не вертатись вже до тебе козаку —
Заснув в степу він, сердега, довіку...»

Українська народна пісня КОЗАЧЕНЬКУ, КУДИ ЙДЕШ — ноти
КОЗАЧЕНЬКУ, КУДИ ЙДЕШ — ноти — українська народна пісня
Українська народна пісня КОЗАЧЕНЬКУ, КУДИ ЙДЕШ — ноти
КОЗАЧЕНЬКУ, КУДИ ЙДЕШ — ноти — українська народна пісня

Походження та примітки

Записано в 1987 році від Білокоза Серафима Юхимовича 1906 року народження у селі Веселе Запорізького району.