Коли б стала я та ясним соколом,
Обернулася б та в голубоньку
Чи у ластівку у биструю, —
Полетіла б я прямісінько,
До Москви би долетіла я,
До Кремля стіни камінної,
В Мавзолей би опустилася
До товариша до Леніна.
Я б сказала йому:
Сонце яснеє!
Подивись кругом, порадуйся,
Як усе в житті змінилося!
Ось цвітуть сади — колгоспівські,
Ось цвітуть поля — колгоспівські,
Легко-легко жити, весело!
Наші діти в школах учаться,
В небі наші хлопці-соколи,
А дівчата водять трактори!
І життя в нас — чаша повная,
І в серцях у нас — любов горить
За діла твої, за подвиги!
Працював для нас ти — рук не покладаючи,
Розуму і серця не жаліючи!
Ти згорів за нас багаттям-полум’ям!
Все, що думалось тобою — те збулося все!