Колисочку колихала, (Двічі)
З буйним вітром розмовляла.

— Ой ти, вітер-вітерочку, (Двічі)
Поколиши дитиночку:

Бо я мушу жито жати, (Двічі)
Мушу пану догоджати.

Бо окоман ходить полем, (Двічі)
Як побачить, — буде горе!

Прийшов жандарм полускою, — (Двічі)
Вдарив матір под колиской.

Він бив єї нагайкою, (Двічі)
Що й потекла кров рікою.

Лежить мати, ледве дише, (Двічі)
Вітер колиску колише.

А над тілом ворон кряче, (Двічі)
В колисці дитина плаче.