Колись, дівчино мила,
То був чудовий час,
Як ще любов носила
Ген попід хмари нас.
Ми мріяли, зітхали,
В коханні присягались,
А соловейко тьохкав.—
Все тьох, тьох, тьох.

І був би я дівчину
Довіку так кохав,
І був би я єдину
К серденьку пригортав.
Та десь війна взялася,
Дівчина віддалася,
А соловейко тьохкав:
Все тьох, тьох, тьох.

І зорі мерехтіли,
Соловейко щебетав,
В очах сльози тремтіли,
Як я її прощав...
Давно те все минуло,
Кохання позабулось,
А в серденьку осталось:
Все ох, ох, ох!

Колись, дівчино мила,
А був це чудний час,
Як ще любов носила
Десь попід небо нас,
Ми мріяли, зітхали,
Коханням присягали,
А соловейко тьохкав
Все тьох, тьох, тьох.

І був би я дівчину
Вірненько так кохав,
І був би я єдину
До груди пригортав,
І був би соловейко,
І був би малесенький
Наш тьохкав на калині
Все тьох, тьох, тьох.

Та десь війна взялася
І ось який кінець —
Дівчина віддалася,
Я — Січовий Стрілець.
Таке-то в нас кохання,
Закляття, сподівання,
Що в серденьку остало
Лиш ох-ах-ох!