Коло двора річенька бистра,

Приспів:

Святий вечір!

На тій річеньці логаля плила.
Дівка Маруся по бережку ходила,
По бережку ходила, логаля просила:
— Пливи, логалю, к мойому берегу,
Я тебе вряжу, як сама хожу.
Я твою головоньку да й позолочу,
Я твої ніженьки шовком уверчу,
Я твої крилечка да й пожемчужу,
Я тебе, логалю, да й назад пущу.
Пливи, логалю, к царському городу,
Хвались, логалю, царям да панам,
Царям да панам, корольовим синам:
— У пана Івана хороша дочка,
Вона мене врядила, як сама ходила,
Мою головоньку да й позолотила,
Мої ніженьки шовком увертіла,
Мої крилечка да й пожемчужила,
Вона мене, логаля, да й назад пустила.