Косив косар сіно, як була погода.
Плакала дівчина, плакала молода. (Двічі)

Плакала дівчина, на личку змарніла.
Видно по дівчині — віночка жаліла. (Двічі)

Ой не так віночка, як одної речі.
Розпустила косу, застелила плечі. (Двічі)

— Ой чого ти плачеш, личенько марнуєш?
Видно по дівчині — віночка жалуєш? (Двічі)

— Не жаль мені вінка й ні за які речі.
Розчесала косу, застелила плечі. (Двічі)

Косу розпустила, плечі застелила,
Мені, молодому, жалю наробила. (Двічі)

Ой гаю мій, гаю, що робити маю?
Приїхав миленький, засів усю лаву. (Двічі)

Приїхав миленький, немає де сісти.
Наробив досади, що не зможу знести. (Двічі)

— На тобі, дівчино, усі ції гроші
Та купи, дівчино, що тобі хороше. (Двічі)

Вишита сорочка, червона спідниця,
Вчора була дівка, тепер молодиця. (Двічі)

Вчора танцювала, ненька дозволяла,
Сьогодні спинила невірна дружина. (Двічі)

Невірна дружина не б’є і не лає,
Невірна дружина в коршмі п’є, гуляє. (Двічі)