Коструб
Хоровод
Гра відбувається на великдень. Одна дівчина входить у середину кола і вітається. Інша відповідає.
Перша:
— Чи не виділи-сте де мого Коструба?
Друга:
— Пішов в старости.
Всі:
Бідна моя головонько,
Нещаслива годинонько!
Що я собі наробила,
Що-м Коструба не злюбила?
Приїдь, приїдь, Кострубоньку,
Станем рано до шлюбоньку,
Рано, рано по-ранейку,
На білому камінейку.
(Знову обмін вітаннями).
Перша:
— Чи не виділи-сте де мого Коструба?
Друга:
— Поїхав по квітку.
Всі:
Бідна моя головонько,
Нещаслива годинонько!
Що я собі наробила,
Що-м Коструба не злюбила?
— Приїдь, приїдь, Кострубоньку,
Станем рано до шлюбоньку.
Рано-рано, по-ранейку,
На білому камінейку.
(Обмін вітаннями).
Перша:
— Чи не виділи-сте де мого Коструба?
Друга:
— Поїхав по напій.
Всі:
Бідна моя головонько,
Нещаслива годинонько!
Що я собі наробила,
Що-м Коструба не злюбила?
Приїдь, приїдь, Кострубоньку,
Станем рано до шлюбоньку.
Рано, рано, по-ранейку,
На білому камінейку.
(Обмін вітаннями).
Перша:
— Чи не виділи-сте де мого Коструба?
Друга:
— Слабий.
Всі:
Бідна моя головонько,
Нещаслива годинонько!
Що я собі наробила,
Що-м Коструба не злюбила?
Приїдь, приїдь, Кострубоньку,
Станем рано до шлюбоньку,
Рано, рано, по-ранейку,
На білому камінейку.
(Обмін вітаннями).
Перша:
— Чи не виділи-сте де мого Коструба?
Друга:
— Вже вмер.
Всі:
Бідна ж моя головонько.
Нещаслива годинонько!
Що я собі наробила,
Що-м Коструба не злюбила?
Приїдь, приїдь, Кострубоньку.
Станем рано до шлюбоньку,
Рано, рано, по-ранейку,
На білому камінейку.
(Обмін вітаннями).
Перша:
— Чи не виділи-сте де мого Коструба?
Друга:
— Вже повезли на цвинтар.
Всі:
Слава тобі, божий царю,
Що мій Коструб на цвинтарю!
Лежи, лежи, як колода,
Я молода, як ягода.
Я молода, як ягода.
Ай мене для тебе шкода!
Лежи, лежи, щоби-с не встав,
Бо до мене інший пристав.
Ноженьками затоптала,
Рученьками заплескала!