Українські народні пісні

КОТИЛИСЯ ВОЗИ З ГОРИ, ПОЛАМАЛИСЬ ЯРМА
Українська народна пісня

Котилися вози з гори, поламались ярма,
А вже ж мені не ходити, де дівчина гарна.

Приспів:

Сяк, так, моя мила,
Коханая, чорнобрива,
Я з тобою жить не буду,
Я ж тебе не забуду,
Милая моя, гей, мила!

Котилися вози з гори, поламались осі,
А вже ж мені не ходити до дівки Хведосі.

Котилися вози з гори, поламались спиці,
А вже ж мені не ходити та на вечорниці.

Як вийду я за ворота та стану я, стану,
Одна несе вареники, а друга — сметану.

Походження та примітки

КОТИЛИСЯ ВОЗИ З ГОРИ, ПОЛАМАЛИСЬ ЯРМА. Б.

Запис. І. Євфимовський 1923 р. в селі Берестовці Борзенського району на Чернігівщині від Піркавського.

Відділ фондів Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського Академії наук УРСР, фонд 6—4, одиниця зберігання 139, арк. 6—7 (з мелодією).

Джерело

Тематичні розділи

  • Жартівливі пісні
  • Дівчата і парубки. Залицяння. Кохання
  • Невдале женихання

КОТИЛИСЯ ВОЗИ З ГОРИ, ПОЛАМАЛИСЬ ЯРМА
Українська народна пісня

Котилися вози з гори,
Поламались ярма.
Чуда, гара, чуда, гара,
Поламались ярма.

А вже ж мені не ходити,
Де дівчина гарна.
Чуда, гара, чуда, гара,
Де дівчина гарна.

Котилися вози з гори,
Поламались осі.
Чуда, гара, чуда, гара,
Поламались осі.

А вже ж мені не ходити
До дівчини в гості.
Чуда, гара, чуда, гара,
До дівчини в гості.

Котилися вози з гори,
Поламались шпиці.
Чуда, гара, чуда, гара,
Поламались шпиці.

А вже ж мені не ходити
На ті вечерниці.
Чуда, гара, чуда, гара,
На ті вечерниці.

А у тої близенької
Рушник на кілочку.
Чуда, гара, чуда, гара,
Рушник на кілочку.

А у тої далекої
Брівки на шнурочку.
Чуда, гара, чуда, гара,
Брівки на шнурочку.

А у тої близенької
Воли та корови.
Чуда, гара, чуда, гара,
Воли та корови.

А у тої далекої
Гарні чорні брови.
Чуда, гара, чуда, гара,
Гарні чорні брови.

А до тої близенької
Через тин до хати.
Чуда, гара, чуда, гара,
Через тин до хати.

А до тої далекої
Три милі скакати.
Чуда, гара, чуда, гара,
Три милі скакати.

Ой я тую близенькую
Людям подарую.
Чуда, гара, чуда, гара,
Людям подарую.

А до тої далекої
Сам я помандрую.
Чуда, гара, чуда, гара,
Сам я помандрую.

Українська народна пісня КОТИЛИСЯ ВОЗИ З ГОРИ, ПОЛАМАЛИСЬ ЯРМА — ноти
КОТИЛИСЯ ВОЗИ З ГОРИ, ПОЛАМАЛИСЬ ЯРМА — ноти — українська народна пісня

Походження та примітки

Котилися вози з гори. Записано у 1919 р. від Явдохи Зуїхи і Марини Танцюри в с. Зятківцях. Відділ фондів ІМФЕ, ф. 31-2, од. зб. 57, арк. 45.

Джерело

Тематичні розділи

  • Зародження почуттів. Взаємна любов. Думки про одруження
  • Лірика кохання
  • Родинно-побутові пісні