Котилося барилечко із гірки до гірки,
Да внадиться Лексієчко до Настусі-дівки;
Да внадився, да внадився, як кабан до жита —
Уже ж тому Лексієчку печінки одбито.
А хто одбив, а хто одбив — Настусина мати:
— Ой не ходи, скурвий сину, до мого дитяти.
— І не ходи, і не люби, і не залицяйся:
Батько не ддасть, я не піду, ти не сподівайся!
— Буду ходить, буду любить, буду й залицяться:
Батько оддасть, і ти підеш — буду сподіваться.