Українські народні пісні

КРАЙ ДУНАЄЙКУ, БЛИЗЬ БЕРЕЖЕЙКУ
Українська народна пісня

Край Дунаєйку, близь бережейку,
Там ся зродила яра пшенойка,
Гей, жала її красна дівойка.
Тамтуди лежить здавну стежейка,
Стежейков ішов завидовище,
Гей, позавидів ярій пшенойці,
Не так пшенойці, як тій дівойці.
— Гей, чудовищу-завидовищу,
Позавидів-єсь ледачому.
Ой ледачому, не било кому,
Якби-с ня увидів а й рано в неділю,
Як я ся вберу, на вулицю йду.
Жовті ціжемки землицю топчуть,
Дорогі сукні стежейку метуть,
Срібні перстенці пальчики щиплють,
Золотий вінок головойку гне.

Походження та примітки

КРАЙ ДУНАЄЙКУ, БЛИЗЬ БЕРЕЖЕЙКУ.

Запис: у селі Бітля, Бойківщина.

Журнал «Записки наукового товариства імені Шевченка», Львів, т. 114, 1913, стор. 141.

Джерело

  • Колядки та щедрівки. Зимова обрядова поезія трудового року. Київ. Наукова думка. 1965. Упорядники О. І. Дей (тексти), А. І. Гуменюк (мелодії). Відповідальний редактор М. Т. Рильський. 804 с.

Тематичні розділи

  • Дівчина пишається святковим одягом перед заздрісними людьми
  • Колядки та щедрівки дівчині
  • Календарно-обрядові пісні