Купалась ластівка, купалась
Петрівочна
Купалась ластівка, купалась
Та на бережку сушилась.
Молода дівчина журилась,
Своїм подружечкам хвалилась:
— А чи було літо, чи не було,
Чогось воно мені надокучило.
Що я, молодая, не гуляла,
Мене моя мати не пускала,
В нову комірочку зачиняла,
Золотим замочком замикала,
Шовковим шнурочком зав’язала,
Трьома засувцями засувала,
Гіркими словами заказала:
— Ой посидь же, доню, у коморі,
Поки розійдуться поговори.
Ой посидь же, доню, у коморочці,
Поки розійдуться вечорниці,
Поки піде челядь із улиці.
А я молодая не послухала,
Золоті замочки поодбивала,
Шовкові шнурочки пообривала,
Пішла на улицю погуляла,
Свого миленького повидала.