Українські народні пісні

Купалась ластівка, купалась

Петрівочна

Купалась ластівка, купалась
Та на бережку сушилась.
Молода дівчина журилась,
Своїм подружечкам хвалилась:
— А чи було літо, чи не було,
Чогось воно мені надокучило.
Що я, молодая, не гуляла,
Мене моя мати не пускала,
В нову комірочку зачиняла,
Золотим замочком замикала,
Шовковим шнурочком зав’язала,
Трьома засувцями засувала,
Гіркими словами заказала:
— Ой посидь же, доню, у коморі,
Поки розійдуться поговори.
Ой посидь же, доню, у коморочці,
Поки розійдуться вечорниці,
Поки піде челядь із улиці.
А я молодая не послухала,
Золоті замочки поодбивала,
Шовкові шнурочки пообривала,
Пішла на улицю погуляла,
Свого миленького повидала.

Походження та примітки

КУПАЛАСЬ ЛАСТІВКА, КУПАЛАСЬ.

Записав В. Милорадович від У. Виборної в місті Снітин на Полтавщині. «Сборник Харьковского историко-филологического общества, т. V, Харьков, 1893; т. XI, Харьков, 1897, т. XVII, Харьков, 1907, XI, сторінка 86.

Джерело

Тематичні розділи

  • Петрівочні пісні