Летіла зозуля
Через мою хату,
Сіла на калину,
Та й стала кувати.

Ой ти, зозуленько,
Чого рано куєш?
Чи ти, зозуленько,
Моє горе чуєш?

— Якби не чувала,
То б я не кувала,
Тобі молоденькій
Правди б не казала.

Ой то не зозуля,
То рідная мати,
Вона прилетіла
Дочку рятувати.

— Коли б, мамцю, знала,
Яка мені біда,
То ти б передала
Горобчиком хліба.

Горобчиком хліба,
Синичкою солі,
Ох мамцю рідненька,
Як важко в неволі.