Українські народні пісні

ЛУГОМ ЙДУ, БЕРЕГАМИ ЙДУ, А ТИ, ЛУЖЕ, РОЗВИВАЙСЯ
Українська народна пісня

Лугом йду, берегами йду, а ти, луже, розвивайся,
А в козака дві дівчиноньки, ти, козаченьку, не вадься:
Як будеш ти, козаченьку, на чорні брови уповати,
То будеш ти, козаченьку, у сирій хаті лежати;
Ой як будеш, козаченьку, чорних брів глядіти,
То будеш ти, козаченьку, у сирій землі тліти.

Походження та примітки

Лугом йду, берегами йду, а ти, луже, розвивайся. БФ-1, арк. 31, № 97. (БФ-1 — рукописний збірник народних пісень, записаних Федором Бодянським (без заголовка), що зберігається у Велеснівському етнографічно-меморіальному музеї В. Гнатюка; од. зб. 250). До наших днів дійшла також і копія В. Гнатюка із записів Ф. Бодянського, де на 128 аркуші наведена вищезазначена пісня. (ІМФЕ, ф. 28-3, од. зб. 35).

Подано за виданням: Українські народні пісні в записах Осипа та Федора Бодянських. — К.: Наукова думка, 1978. — 328 с. — С. 102.