Лучино моя ти березова,
В печі не була, да й не горіла.

В печі не була, не сушилася,
Свекровка ліха вогінь полєла.

Свекровка ліха води подлєла,
А я молода спатоньки лягла.

А муй мілий йде да й погукоє,
Бєлим платочком да й помахоє.

 Чи ти, мила, спиш, чи ти так лежиш,
Що ти до мене ни преговориш.

 Я, милий, не сплю, думку думаю,
Що й породіла маті одную.

Що й породіла маті одную,
Да вделіла мні долю ліхую.

Ой доле моя, де ти дєласа,
Чи ти згоріла, чи втопиласа.

— Я й не згоріла, й не втопиласа,
Да й тобі знадобиласа.