Українські народні пісні

МАВ ІВАСЕНЬКО ВОРОНА КОНЯ
Українська народна пісня

Мав Івасенько ворона коня.

Приспів:

Сам молоденький, кінь вороненький.

Ой дав він єму шовкову траву:
— Ой їж, мій коню, шовкову траву!
Ой пий, мій коню, з Дунаю воду!
Чую на тебе три дорожейки:
Одна дорожейка та аж до божейка,
Друга дорожейка та аж до королейка,
Третя дорожейка та аж до панойка.
Та до божейка — по здоровлейко,
Та до королейка — по королівство,
Та до панойка — по миленькую.
Здоровля бере — ніт, не дякує,
Королевство бере — ніт, не дякує,
Милейку бере — знизька ся кланяє.

Походження та примітки

МАВ ІВАСЕНЬКО ВОРОНА КОНЯ.

«Народные песни галицкой и угорской Руси, собранные Я. Ф. Головацким», ч. II, М., 1878, стор. 159—160, ч. 14.

Джерело

  • Колядки та щедрівки. Зимова обрядова поезія трудового року. Київ. Наукова думка. 1965. Упорядники О. І. Дей (тексти), А. І. Гуменюк (мелодії). Відповідальний редактор М. Т. Рильський. 804 с.

Тематичні розділи

  • Парубок споряджає коня в три дороги — до батька, матері і милої
  • Колядки та щедрівки парубкові
  • Календарно-обрядові пісні