В’ється, наче змійка,*
Неспокійна річка,
Тулиться близенько
До підніжжя гір;
А на тому боці —
Там живе Марічка,
В хаті, що сховалась
У зелений бір.
А на тому боці —
Там живе Марічка,
В хаті, що сховалась
У зелений бір.

Як з кімнати вийде, **
На порозі стане,
Аж блищить красою
Широчінь ріки,
А як усміхнеться,
Ще й з-під лоба гляне:
«Хоч скачи у воду!» —
Кажуть парубки.
А як усміхнеться,
Ще й з-під лоба гляне:
«Хоч скачи у воду!» —
Кажуть парубки.

Не питайте, хлопці,
Чом я одинокий
Берегом так пізно
Мовчазний хожу?
Там на тому боці
Загубив я спокій,
А туди дороги
Я не нахожу.
Там на тому боці
Загубив я спокій,
А туди дороги
Я не нахожу.

Та нехай сміється
Неспокійна річка,
Все одно на той бік
Я путі знайду.
Чуєш, чи не чуєш,
Чарівна Марічко?
Я до твого серця
Кладку прокладу.
Чуєш, чи не чуєш,
Чарівна Марічко?
Я до твого серця
Кладку прокладу.