Українські народні пісні

МИ ПУСТИЛИСЯ В ВИСОКІ ГОРИ
Українська народна пісня

Ми пустилися в високі гори,
Ідім за грішми та й до комори.
Ключики бери, скриньки розмикай,
Скриньки розмикай, нам гроші давай.
Ой давай, давай, не затинайся,
Шість сороківців та й сподівайся.
Стій коло полиць, тягни з рукавиць,
Стій коло порога, бій ко ся бога.
Ой давай, давай, не затинайся,
Не маєш дати, не йдімо з хати.
Різдвяні святки — колють си литки,
На дворі темно — співати дармо.
Небого кучмо, ми тут си мучмо,
За тоті гроші, що вни хороші.
Ой гроші білі та й до неділі,
Але черлені дайте до жмені.
Ой цупа, цупа, тут грошей купа,
Май би си брати, хотівши взяти.

Походження та примітки

МИ ПУСТИЛИСЯ В ВИСОКІ ГОРИ.

Запис: М. Кузьмак 1911 рік у селі Жаб’є-Ілець, Галичина.

Колядки і щедрівки, зібрав Володимир Гнатюк, т. І (Колядки господарю і господині) — «Етнографічний збірник», т. XXXV, Львів, 1914; т. II (Колядки парубкові, дівчині, жартівливі, пародії та ін. ) — «Етнографічний збірник», т. XXXVI, Львів, 1914, стор. 2.

Джерело

  • Колядки та щедрівки. Зимова обрядова поезія трудового року. Київ. Наукова думка. 1965. Упорядники О. І. Дей (тексти), А. І. Гуменюк (мелодії). Відповідальний редактор М. Т. Рильський. 804 с.

Тематичні розділи

  • Приспівки до танцю при колядуванні (плясанки)
  • Календарно-обрядові пісні